Sex with Hїtler: проклята і дивна треш-гра
https://t.me/nocasuls
Платформи: Windows
Прайс: $1-3
Жанр: Візуальна новела, Top Down Shooter
Час: 1,5-3 години
Оцінка: 3/10
Розпочинаючи Sex with Hitler в мене не було жодних сподівань. Мені здавалося що це просто чергова хентайна треш-гра, на тему Гітлера. Але гра мене здивувала. Як в поганому, так і в гарному сенсі. Тож тепер я поділюся з вами повним оглядом на цю гру, щоб ви в неї не грали. Граю за вас у всяке лайно!
SEX
Секс – це головний клікбейт і наїбалово гри. Його сюди вставили тіки для того, щоб хорні геймери клікнули на назву та купили гру. Ну типу. Секс тут є. Ми можемо в налаштуваннях виставити, щоб всі персонажі в діалогах були голі. А також раз на 3 рівні нам покажуть 5-6 гіфок з сексом. При цьому можна повністю відключити дорослий контент та ми все це не побачимо.
Але головний прикол у тому, що секс тут тупо ні до чого. Абсолютно всі сюжетні діалоги не похабні, нема ніякого натяку на секс, нема нічого хорні, АБСОЛЮТНО. Навіть екшн-рівні ніяк не пов’язані з сексом. В сюжеті 0 сексу, ніхто навіть не жартує про секс. ЙОГО НЕМА.
Тож секс – це тупо вставка заради сексу, щоб хтось побачив пісюни і цицьки, подумав що гра про секс і придбав її. Але секс тут по факту зайвий, лол. І це перша причина, по котрій гра проклята.
WITH
Тож що окрім сексу, що взагалі робимо в цій грі? Ґеймплейно вона поділяється на 2 частини:
Візуальна новела з діалогами і сюжетом.
ШУТЕР З ВИДОМ ЗВЕРХУ.
І найкраща частина тут саме візуальна новела з діалогами. Але про неї вже далі розповім. Тож перейдемо до шутеру.
Шутер – це 30 рівнів, де нам треба тупо добігти до синього кола виходу з рівня. І… Я навіть не можу сказати що це повне лайно. Типу Гітлер стріляє, вороги тупі, але стріляють, вороги нас часто не бачать, зброї мало. Рівні коротенькі і галімі, але інколи попадається дуже складний рівень де нам не вистачає зброї або це лабіринт. А ще є рівні з автоматом, який стріляє дуже криво і постійно витрачаємо зброю внікуди. До того ж, на ЖОДНОМУ РІВНІ нема додаткових патронів.
Багів нема, все працює. Але… Ну це гра рівня нульових на флеші. Вона працює? Так. Вона має базові механіки? Так. Вона цікава? Ні. Тож це застаріле лайно що впринципі працює, але тіки розтягує час.
Це просто філер, щоб гру не рефанднули, о з цими клятими шутерними рівнями в мене пішло на гру 2 з половиною години, тож рефанд вже неможливий. Тож друга причина чому гра проклята – ці кляті шутерні рівні.
HЇTLER
І тепер найсмачніше – візуальна новела і сюжет. В нас є середньо промальоване аніме на яке приємно дивитись. І достатньо діалогів. Які РАПТОВО, цікаво читати!
Як вже сказано вище – в діалогах нема АБСОЛЮТНО ніякої похабщини чи сексу. Ми граємо за Гітлера в палючому Берліні який намагається втекти та розпочати нове життя. Ми зустрічаємо анімешних дівчин що будуть як нашими друзями, так і ворогами. Від радянської дівчини що перейшла на сторону Вермахту до спецназу США до японської самурайки.
Ми будемо прориватися через палаюче місто, втрачати друзів, зловимо шизу, потрапимо в полон і, нарешті, врятуємося. Так, гра закінчується тим, що Гітлер рятується та обіцяє повернутись, але зробити все правильно. І слідкувати за сюжетом було доволі цікаво.
Діалоги не те щоб шедевральні, але і написані не на відчепись. Тут в нас і сторичні події. І жарти про зворотню сторону Луни і прибульців. І моральні дилеми самого Гітлера. І найцікавіше тут це те, як поданий сам Гітлер.
Це не маніяк, не злодій, не безумець і не еджі-крутий-чел. Це просто дядько який боїться, який хоче втекти. Який все ще вірить в свої ідеали. Який каже що як совки, так і США – лайно. Який прямо каже що хотів зробити світ кращим, але щось пішло не так. І що він не перший і не він останній. І йому починаєш симпатизувати!
Тож третя причина по котрій гра проклята – норм (як для такого трешу), та досить нестандартний сюжет. Який зовсім не в’яжеться з усім іншим лайном.
Вердикт
Це треш. Ця гра проклята, вона абсолютно сюрреалістична. Але ті, хто її створював, вклали достатньо любові і думок в діалоги і арт. Тому за це ставлю грі 3/10. Коротше не купуйте (навіть якщо хочете погратись зі своєю драбиною успіху в штанях – тут майже ні на що гратись), не грайте, але в цілому розробники вклали хоча б частинку своєї душі в цю гру, за що їм трошки респект.
